Мені здавалося я потонув серед тисяч людей
У нас з тобою різні погляди на сотні тисяч речей
Я розбиваюся на атоми від обірваних слів
І побутові невідповідності не варті жодних зусиль
З мене досить, повір
З мене досить, я не хотів
З мене досить, пробач
З мене досить, краще вже ніяк
Ти хочеш вірити у те, що всі мусять жити, як ти
І те, що зайва самокритика не залишає сліди
До біса весь це шум зо стародавніх образ
Все так заплуталось, що скоро з'їде дах
Я вже не бачу зміст, мені байдужа суть
Скажи мені, мій друг, як бути далі
З мене досить, повір
З мене досить, я не хотів
З мене досить, пробач
З мене досить, краще вже ніяк
З мене досить, повір
З мене досить, я не хотів
З мене досить, пробач
З мене досить, краще вже ніяк
З мене досить, повір
З мене досить, я не хотів
