Ти прийшла в мій світ, як тиша після грому,
Як перший сніг, що падає додому.
Ми зустрілись там, де сонце цілує воду,
І я згадав, що любов — це свобода.
Ти не шукала, але я тебе впізнав,
Як лебідь лебедю — без слів, без забав.
І навіть небо стало ближче до землі,
Коли торкнулась ти моєї душі.
Лебеді, лебеді — навчіть нас любити,
Раз і на все життя, не відпустити.
Лебеді, лебеді — серцем єднатись,
Навіть крізь бурю не розлучатись.
Лебеді, лебеді, лебеді білі,
Крила любові над світом летять.
Лебеді, лебеді — навчіть нас любити,
Так, як ви… раз і на все життя!
Ми летіли крізь дні, де вітер бив у спини,
Де світ сміявся з нашої причини.
Та ми не зрадили, не зупинились,
Мов два серця, що в небі злились.
Ти — моя ріка, я — твої береги,
Ти — моя весна після зими.
І навіть час не зітре цей світ,
Бо справжнє кохання не має літ.
Лебеді, лебеді — навчіть нас любити,
Раз і на все життя, не відпустити.
Лебеді, лебеді — серцем єднатись,
Навіть крізь бурю не розлучатись.
Лебеді, лебеді, лебеді білі,
Крила любові над світом летять.
Лебеді, лебеді — навчіть нас любити,
Так, як ви… раз і на все життя!
І якщо впадеш — я впаду за тобою,
І якщо зникнеш — я стану водою.
Бо навіть смерть не розірве нас,
Ми повернемось знов — у той самий час.
Лебеді, лебеді — навчіть нас любити,
Раз і на все життя, не відпустити!
Лебеді, лебеді — серцем єднатись,
Навіть крізь бурю не розлучатись.
Лебеді, лебеді, лебеді білі,
Крила любові над світом летять.
Лебеді, лебеді — навчіть нас любити,
Так, як ви… раз і на все життя!
