Хижий приціл із кабіни пілота -
Бомба летить в немовля.
Місто моє на заплаканім фото
Знову мені промовля :
Я - Маріуполь, серце азовське,
сивої хвилі душа молода.
Я - неймовірна сила геройська,
Міць Азовсталі, жертва свята.
Осиротіли будинки і школи,
В них оселилась війна.
Стогін, що в грудях не стихне ніколи,
З-під драмтеатру луна.
Я - Маріуполь, серце азовське,
сивої хвилі душа молода.
Я - неймовірна сила геройська,
Міць «Азовсталі», жертва свята.
Вірю в той день як помста поглине
чорну навалу Кремля.
І зацвіте в прапорах України
Кровʼю полита земля.
Я - Маріуполь, серце азовське,
сивої хвилі душа молода.
Я - неймовірна сила геройська,
Міць «Азовсталі», жертва свята.
Я - Маріуполь, закину кайдани,
сонце свободи осяє блакить,
і заспівають сади і фонтани
прийде вона - найщасливіша мить!
Я - Маріуполь, Ти - Маріуполь, Ми - Маріуполь
