Коли лишаєшся один на самоті,
Коли немає більше сил далі йти,
Ти знов прийдеш туди,
Ти знов прийдеш туди,
З її долонь напитись чистої води.
Ми заблукали
Поміж різних вулиць і країн,
Та за безмежними думками
Більш не стало слів,
Ти бачиш білі сни,
Радієш цій весні,
Та знову згадуєш її на самоті!
Повертаюсь, повертаюсь,
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, мамо!
Так іноді буває сумно в далині,
Так хочеться кричати сильно від німоти,
Ми пишемо листи від літа до весни,
Та тільки бачимо її вуста у сні.
А десь далеко стихне спека і підуть дощі,
І знову полетять лелеки до її душі,
Я знов прийду туди, ти знов прийдеш туди,
З її долонь напитись чистої води!
Повертаюсь, повертаюсь,
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, мамо!
Повертаюсь, повертаюсь,
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, я вдома, я вдома,
Мама, мама, ма!
Я вдома, мамо!
