Ніч, теплою стань і обійми її
Ті, що я люблю очі, мов дві зорі
Нас обіймає теплом наш лагідний вітер (вітер)
Як же тебе я люблю
А я не вірю до сих пір
У своє щастя неземне
А я не вірю до сіх пір
Що любиш, любиш ти мене
А я повірю лиш тоді
У своє щастя неземне
А я повірю лиш тоді
Як поцілуєш ти мене
Мить, саме ця мить, ти її лиш відчуй (відчуй)
І серцем лови, не відпускай, рятуй (рятуй)
Знов обіймає теплом наш лагідний вітер (вітер)
Як же тебе я люблю
А я не вірю до сих пір
У своє щастя неземне
А я не вірю до сіх пір
Що любиш, любиш ти мене
А я повірю лиш тоді
У своє щастя неземне
А я повірю лиш тоді
Як поцілуєш ти
А я не вірю до сих пір
У своє щастя неземне
А я не вірю до сіх пір
Що любиш, любиш ти мене
А я повірю лиш тоді
У своє щастя неземне
А я повірю лиш тоді
Як поцілуєш ти мене
