Кольорові вежі зведені за наших теплих днів
Все ще тут стоять, але зітлів над ними прапор
Над ними прапор
Чути запах сосен
Але їхній образ потьмянів
Так, немов художник не зумів їх захистити
Їх захистити
Не тримай
Не тримай
Не тримай в собі муку
Відпусти
Не стискай
Не тримай мою руку
Просто так
Боляче
Просто так
Гаряче
Мені
Втомлені колони, на яких стояли наші дні,
Але далі сильні і міцні замки на дверях
Замки на дверях
Не чіпай кохання
Най воно на березі живе
І одного разу приплеве до нього пара
Білих лебедів
Не тримай
Не тримай
Не тримай в собі муку
Відпусти
Не стискай
Не тримай мою руку
Просто так
Боляче
Просто так
Гаряче
Мені
Не тримай
Не тримай
Не тримай в собі муку
Відпусти
Не стискай
Не тримай мою руку
Просто так
Боляче
Просто так
Гаряче
Мені
