Тішиш, як перший сніг
Котрий у січні нас окутав
Це вищий план, чи просто збіг?
Не хтів лишати твою руку
Тижні тануть самі по собі
Розумію, але ніби змушений
З присмаком її відсутності
Прокидаюсь, іще не заснувши
Вмить відчую фразу: «C'est la vie»
Хто уміє жити без порушень?
Попри те, що шептали вночі
Відкликаю свою душу
Не сумую, підсумовую
Я кохав, якою мовою?
В мої очах помітно філофобію
А-а
Не сумую, підсумовую
Я кохав, якою мовою?
В мої очах помітно філофобію
І мій айфон уже не вібрує від твоїх сповіщень
Автонабір згадує твоє ім’я, коли щось пишу
І мене ріже те, що ти зараз можливо із іншим
Голову розрива думками, що його потрібно знищити
І вперше, коли я узяв тебе
В руки, бо бережу все своє
Ти крутишся, Боже, я в захваті
А зараз ми двоє не в доступі
Як я міг до цього довести?
Рідні уникають повністю
Це треба визнати, та ще відмовляюсь
А, м-м-м
Не сумую (Не сумую), підсумовую
Я кохав (Я кохав), якою мовою?
В мої очах (У-у-у) помітно філофобію (В моїх очах, в моїх очах)
Не сумую (Не сумую), підсумовую
Я кохав (Я кохав), якою мовою?
В мої очах (У-у-у) помітно філофобію (В моїх очах, в моїх очах)
