Коли ти врешті скажеш, що тобі болить?
Я справді маю дізнаватись це з новин?
Той факт, що якось прокинусь не молодим
Вертає у свідомість ніби нашатир
Дивись, ми допливли, мені видніється причал
Прикро помічати пустоту в її очах
Сьогодні я реаліст, бо закінчую це сам
Не хочу, щоби ти вдавала щирі почуття
Внутрішній конфлікт вже завершений гештальт
Мозок вліз у справу, часом я раціонал
Не потребуй ніяк у квітки, щоб вона цвіла
Я називатиму тебе моєю тільки у піснях
Роздуми як важелі, залиш мене у спокої
Якщо це не по-справжньому, а-а-а-а-а
В розпалі наважитись, спалити наші докори
На користь врівноваження, а-а-а-а-а
Роздуми як важелі, залиш мене у спокої
Якщо це не по-справжньому, а-а-а-а-а
В розпалі наважитись, спалити наші докори
На користь врівноваження, а-а-а-а-а
Твій корпус теплий, як Гольфстрім
Це більш, ніж просто 36,6
Новий візит це компроміс
Як запобіжник: «Пробачає помилки»
Сплетіння торкає, та рідше
Хоч фото спливло в віджетах
Грати проти мене ролі, так можна втомитися
Ніколи не пізно зняти пил з зіниці
Сумнозвісна відстань, настрій врешті віддалитися
Створити новизну — як займатись терапією
Наші таємниці віднайшли надійний прихисток
Роздуми як важелі, залиш мене у спокої
Якщо це не по-справжньому, а-а-а-а-а
В розпалі наважитись, спалити наші докори
На користь врівноваження, а-а-а-а-а
Роздуми як важелі, залиш мене у спокої
Якщо це не по-справжньому, а-а-а-а-а
В розпалі наважитись, спалити наші докори
На користь врівноваження, а-а-а-а-а