Я довірився долі, я довірився небу,
Багато сипали солі на рану, -
Більше не треба!
Я не вітер у полі, словами не розкидаюсь,
Як побачу я душу в тобі, тоді покохаю!
Всі кричать про потребність фізіологічну,
Про тіла величність, а не про щось вічне!
Тебе я побачивши відчув світле серце
І віри не втративши скажу це відверте
Я клянусь бути поруч і вдень, і вночі,
Я клянусь так любити не тільки на землі!
Клянусь перед небом: Віддати тобі своє серце!
Без тебе не жити мені!
Я клянусь бути поруч і вдень, і вночі,
Я клянусь так любити не тільки на землі!
Клянусь перед небом: Віддати тобі своє серце!
Без тебе не жити мені!
Швидко час пролітатиме, ми будем старіти,
Я за руку триматиму, даруватиму квіти.
Ти з надією дивишся завжди в мої очі,
Буду серцем тулитися я до тебе щоночі.
Там за хмарами вище продовжимо жити,
Стали ми одним цілим і ніяк не спинити
Наше вічне кохання! Знаю, ти - моя доля,
За руку йдем до вінчання, бо на те неба воля
Я клянусь бути поруч і вдень, і вночі,
Я клянусь так любити не тільки на землі!
Клянусь перед небом: Віддати тобі своє серце!
Без тебе не жити мені!
Я клянусь бути поруч і вдень, і вночі,
Я клянусь так любити не тільки на землі!
Клянусь перед небом: Віддати тобі своє серце!
Без тебе не жити мені!
Я клянусь бути поруч
Я клянусь так любити
Клянусь перед небом
Своє віддати
Я клянусь бути поруч і вдень, і вночі,
Я клянусь так любити не тільки на землі!
Клянусь перед небом: Віддати тобі своє серце!
Без тебе не жити мені!
Я клянусь бути поруч і вдень, і вночі,
Я клянусь так любити не тільки на землі!
Клянусь перед небом: Віддати тобі своє серце!
Без тебе не жити мені!
