Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб я лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була.
Виконуй, доню, мама говорила,
Закони Божі, істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Літа, неначе птахи, пролітають,
Вже донечки, як квітки навесні.
Я їм сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінка мені.
Виконуй, доню, мама говорила,
Закони Божі, істини прості.
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
На тобі сорочечку білу-білу,
На тобі сорочечку серцю милу,
Будеш її зраночку зодягати,
Буде тобі серденько зігрівати.
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
А сорочка мамина біла-біла,
А сорочка мамина серцю мила,
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Я її до серденька пригортаю.