Один-дев′ять-вісім-дев'ять
Установчі збори
Зала КПІ. Перебудова
Шановні громадяни!
Одна умова
Не перебивати
Давати слово
Опонента слухати
Так це вже ж дві!
Чудово
З вас і почнем, Чорновіл!
Я мрію про країну
Не на папері
І дозвольте зауважити
У цій системі
Це майже неможливо
Але ми зможем
Якщо до боротьби
Доєднається кожен
Частина України
Сиділа в таборах
Частину налякали
Утопив в сльозах
Але я відмовляюсь
Ділити й розділяти
Усі ми — одна нація
Яку нам будувати!
Нам треба об′єднати
Досвід поколінь
Від Львова до Луганська
Старих і молодих
Освічених і неуків
(І більшовиків?)
Ні, я маю на увазі...
(Селян, робітників?)
І це теж! Але найголовніше...
...що ваш час вже вийшов!
(О ні! О ні!
Громадо!
Сварки! Срачи!
Де правда?
Ганьба! Ганьба!
І зрада!
Така от боротьба у нас
За владу!)
Дозвольте зауважити
Що спікер Чорновіл —
Достатньо радикальний
Українофіл
Так, всі ми патріоти
Попадали "під приціл"
Радянської системи
Хтось навіть сидів
Хтось пережив трагедію
А хтось — державну премію?
Ще раз, перепрошую?
Ох, куди мені до генія!
Я — скромний режисер
Колишній безробітний
І вклад мій в історію
Пройде непомітно!
А от Драч Іван —
Завжди має план!
Зраджувати друзів
Чи громадян?
Книжечка партійна
Або правильний жест
Забирай медаль
Чи засуджуй протест!
Пане Танюк
Якщо ви хочете мені щось сказати
А я, знаєте
А я вже все сказав!
(Драч! Драч! Драч!
Скажи: "Хау мач?"
За "Зелёные врата"
Дякує читач!
Драч! Драч! Драч!
Ну скажи: "Хау мач?"
Вартує Батьківщина
Ну, не плач!)
Ви кажете "зрада"
Наче це так легко
Хтось сидів замало
Хтось — задалеко
"Не померли за ідею" —
То ви й не вірили?
Виходить, в Україні
Краще буть розстріляним?
Краще буть в землі?
В'ячеслав, скажи?
Мають принципи...
Чхати я хотів!
Обличчя доньки
За що не бачити?
Десь... на десять років!
Ну що ви скажете?!
За слова і літери?
Та це — вітер все!
І моє минуле
Не змінити вже
Але жоден принцип
І ти маєш знати
Не вартує й дня
Без доньки і Марти
А як же Стус?
А що він?
А він вже нікого
Й ніколи не побачить
В нього була дружина
Залишилась, з сином
Значить
Вибач, В'ячеславе
Що мене не вбили
На двох українців
Завжди було три гетьмани
Точаться суперечки —
Між вовками і левами
Між зайцями й лисицями
Ідеями, дурницями
На двох українців —
Завжди чотири принципи!
Всі згодні і не згодні
Яким будеш сьогодні?
Якщо такі союзники —
Не треба ворог ззовні!
Ох, господи помилуй...
Пані та панове!
Дозвольте зауважити
Ми вже другий день
Не можемо все зважити
Пане Чорновіл
Свою кандидатуру
Вам доведеться зняти
Бо інакше — диктатура
Ультра-патріотів
Завалить нам цей Рух
Ви багато що зробили
Ви — справжній відчайдух
Проте, аби разом
Подолати комунізм
Є способів багато —
Не тільки екстремізм!
Який в біса екстремізм?!
Ви про що говорите?
Можливо, ви погано
Вчите історію?
Назвіть мені імперію
Що мирно зруйнувалась
Бо імперії набридло
І вона розпалась!
Назвіть мені імперію
Що просто розчинилась
Від мирної пасивності
Взяла і розвалилась!
Тоді я буду першим
Хто складе свою зброю
А поки закликаю
Націю до бою!
(Британська, Оттоманська...)
Що?
(Нідерландська, Датська
Розпались майже мирно
Це я так... зненацька
Згадав для справедливості
І правди діалогу)
Це зараз так важливо?!
(В′ячеславе
Ну їй-Богу)
(О ні! О ні! Громадо!
Сварки! Срачи!
Де правда?
Ганьба! Ганьба! І зрада!
Така от боротьба у нас
За владу!
А ти, а ти, а ти за кого?
Сварки! Срачи! Так довго!
Ганьба! Ганьба! І зрада!
Ними завжди сповнена
Кімната!)
Шановні пані та панове
У нас є ще один гість
Який хотів би сьогодні висловитись
Він провів на перших зборах
Народного Руху України
Майже дві доби непоміченим
Зустрічайте
Голова ідеологічного відділу
Комуністичної партії України
Леонід Макарович Кравчук
Ваші оплески
Дякую
Я багато чого
Сьогодні побачив
І знаєте, панове
Дозвольте відзначу
На жаль, Україна
Занадто різна
І слухати всіх
Не завжди потрібно
Тому і існує
Залізна рука
Не забирає
Дає права
Вона направляє
Веде народ
Ну це пізніше
Я до чого, от
Я — християнин!
(Що ви зараз кажете?
Ви — ідейний комуніст
Ви з вогнем граєте!)
Так от, я — християнин!
І моя релігія
Важливіша іноді
За партійну лінію
Вона вчить мене
Полюбити ближнього
Навіть такого от
Войовничого
Шановний Чорновіл!
Пане Дзюба, Драч
Я вірю, що попереду
Багато невдач
Багато боротьби
Разом із брехнею
Але ж ми боремось
За спільну ідею!
А Рух Народний, питаю давно
Нащо потрібен?
Щоб вас не було!
Хто це сказав?
Це я — Лесь Танюк
Ви дивовижний
Пане Кравчук!
Панове, ви бачите
Яка ситуація?
Щирий комуніст
Християнин
Герой нації!
В шістдесятих роках —
Партійна робота
Потім інспектор
Кабінетна сволота!
Голова пропаганди
Знищував церкви
Ідеолог КПУ
Кравчук, оце жертва!
Хрестик дістати
І ним помахати —
Ну це просто браво!
Це, пане-брате
Мітинг такий
Що сам Чорновіл
Від страху дрижить
І лізе під стіл!
Раз комуніст —
Назавжди комуніст
Ні слову не вірю
Що каже гебіст!
Якщо ви так кажете
Я просто піду!
Танюк, схаменись
Накличеш біду!
Вибачте, панове
Але хтось тут зайвий
То що, голосуємо?
А тобі нецікаво?!
Дзюба, ти що?
Де твої сили?
Чи хочеш додому
Назад до дружини!
Пане Танюк
Я прошу вас, сядьте
А то ви що зробите?!
Повторяю вдвадцяте
Ми тут зібрались
Для спільної цілі
Це каже Драч!
Всі зрозуміли?
На що ви натякаєте?
Шановні українці!
Сперечатися — не гріх
Але або ми всі єднаємось
Або...
На двох українців завжди було три гетьмани
Точаться суперечки — між вовками і левами
Між зайцями й лисицями, волею, в′язницями
Історія засуджує тих, хто без позиції
Всі згодні і не згодні... Яким будеш сьогодні?
Якщо такі союзники... Не треба ворог ззовні!
Всі винні і невинні... Ці закиди стабільні
Вічно ми розділені... За ідею спільну