Імперії падуть, Імперії умруть
Імперії з собою у могилу заберуть
Рем і Ромул вовчий дух
Всотували з молоком
Брат на брата, лезо влади
Йде по шиї холодком
Всі дороги ведуть в Рим
Всі дороги ведуть в Рим
Там попереду столиця
А позаду кров і дим
Тіт Лартій і Коміній
Ведуть славетне військо
Щоби Тулл Афідій Вольський
Не дійшов до Риму й близько:
Боротьба йде три дні
Поля жовті у — крові
Нам не страшно, бо це Риму
Стяга — рідні кольори
Легіони легіонів
Легіони каяття
Розступайтеся народи
Рим веде свої війська
Кров злетіла із меча
В сердці місце для списа
Вороги умиті кров'ю
До останнього биття
Атака з атакою
Тіла не охололи
Прокладаєм трупний шлях ми
До міста Коріоли
Атака за атакою
Гай Марций веде в бій
Вичищаєм з рани світу ми
Увесь барбáрський гній
От горить столиця Вольска
І Гай Марций - фаворит
Відтепер Коріоланом
Його зватиме весь світ
Лише хвилина
Хто злодієм був вчора
Сьогодні вам милий
Вам стануть друзями
І лиходії
Ви зжерти один одного
Схотіли б
Аби не Бог — зраділи б
Ворога поборемо? Ворога поборено
Vedi Vidi Vici, Amat Curam Victoria
Наш герой Гай Марций
Став улюбленцем народу
Такого фанатизму —
Рим не бачив зроду:
Давай його у консули!
Чуєш, Гай, іди сюди!
Вип’єм разом, за героя!
За тобою підемо ми!
Там де полководці
Там воняє coup d'état
Велут Сіціній, Юній Брут
Ведуть промову до борця:
Вся наша республіка
І навколо публіка:
Твої військові перемоги
Дірка це від публіка
Марций нехай вклониться
Впаде в ноги народу
Ти ж за нього йдеш у бій
І за його свободу?
Марций нехай вклониться
Цілує жебраків
Покажи свою любов
Порадуй земляків
Консул має бути
Слугою для людей
Падай в ноги, Марций!
І щелéпу до грудей!
Наш герой Гай Марций
Був улюбленцем народу
Але та любов взаємною
Не стала би по роду:
Він ненавидів народ!
Його запах. Його дух
Там де є стадо баранів
Там потрібен і пастух
А не ще один баран
Так казав Коріолан
І народ на площі
Розкусив його обман
Велут Сіціній, Юній Брут
Кладуть свиню Адонісу:
Хто вчора на руках носив
Тепер женуть із поліса
Славний полководець
Не вклонився біднякам?
Гний же десь у полі
Зрадник наш Коріолан
Лише хвилина
Хто злодієм був вчора
Сьогодні вам милий
Вам стануть друзями
І лиходії
Ви зжерти один одного
Схотіли б
Аби не Бог - зраділи б
Лише Хвилина
Лише Хвилина
Все обернулось
Все згоріло
Homo homini lupus est
Який же благородний хрест
Dictum - factum; і бравада
Зовсім непотрібний жест
Ковиляє зрадник Марций
По полям і берегам;
Ранувато Герострату
За собою палити храм
Але ось вже Тулл Афідій
Коріолів Захисник
Воєвода Вольский
Строю Рима руйнівник
Ще вчорашній ворог
Він тепер єдиний друг
І Гай Марций просить владу
У кредит своїх заслуг
Вся наша республіка
І особливо публіка
Мову лиш меча —
Поважає наче згублена!
Мій вчорашній ворог
Пропоную я союз
Ми з тобою спалим Рим
І крові я нап'юсь
Тіт Лартій і Коміній
Підуть лизати рани
Коли на них обрушиться
Гнів Коріолана
А Тулл Афідій Вольський
Царюватиме над Римом
І трон подарить Марций
Їх же вигнаний режимом
Лише Хвилина
Лише Хвилина
Все обернулось
Все згоріло