У час самопожертви
Та нестерпної тривоги
Ти в пошуках підтримки
Та цілющих слів
Гортаєш збірки віршів
Втрачених поетів
Давно минувших
Вижжених років
Їх доля
Загартована
У крові
Слова їх
Наче компас
По розрізу століть
Це ще не кінець
Ми стрінемось з тобою
На почорнілім полі
Не ховаючи облич
Це ще не кінець
Ти простягаєш руку
Хапаюсь, не замислюючись
Це
Ще
Не кінець
Історія нагадує
Історія повчає
Хтось пише вірші для душі
Когось вони мов шторм качають
Вони збирають разом
Однодумців та ідейних мрійників
Формують марси, вапліте
Об'єднують прихильників
Прихильників свободи слова
Та свободи думки
Держави вільної від голоду
Та важких стосунків
Коли навпроти може бути ворог
Що піддасть розправі
Держави владної
Загорнуту в отруйні трави
Є й ті хто залишають нам
Романи про міста та села
Забувши про комічний жанр
Забувши про кіно та сцени
Їх піддають репресіям
Ярлик повісять терориста
Зламають психіку
Та душать юного артиста
А потім за ув'язненням
Повстане знак питання
Де взяти місце
Для наступного твого зізнання
Питання буде вирішено без краплини поту
Прогнилих трійця без вагань виконує свою роботу
І от історія нагадує, історія повчає
Робити висновки та знати всі минулого деталі ми маємо
Ми маємо, щоб залишити в пам'яті ті шрами
Що є нашим тілом
Один із них - розстріляне відродження
Не дай йому покритись пилом
Це ще не кінець
Ми стрінемось з тобою
На почорнілім полі
Не ховаючи облич
Це ще не кінець
Ти простягаєш руку
Хапаюсь, не замислюючись
Це
Ще
Не кінець
