Куди ти преш, та не сміши,
Не знаєш меж, то не бреши.
Казав: броня як у коня,
А там стояк у цуценя.
Куди ти преш, та не сміши,
Не знаєш меж, то не бреши.
Казав: броня як у коня,
А там стояк у цуценя.
Воу!
Як мені це все набридло,
Про кохання вже не мрію.
Все бажання в серці зникло,
Ти розбив мою надію.
Я вважала, це назавжди,
Як тоді тебе почула.
Ух, який спіймав кураж ти,
Тільки я щось не відчула.
Такий роман я б залюбки,
Але це все лише байки.
Куди ти преш, та не сміши,
Не знаєш меж, то не бреши.
Казав: броня як у коня,
А там стояк у цуценя.
Куди ти преш, та не сміши,
Не знаєш меж, то не бреши.
Казав: броня як у коня,
А там стояк у цуценя.
Воу!
З мене досить цих стосунків,
Я на інше сподіваюсь.
Ми дійшли до поцілунків,
Як в кіно, але не склалось.
Здогадайся, в чому справа,
Нащо голову морочиш?
Як не пре моя уява,
А такого не наврочиш.
Такий роман я б залюбки,
Але це все лише байки.
Куди ти преш, та не сміши,
Не знаєш меж, то не бреши.
Казав: броня як у коня,
А там стояк у цуценя.
Куди ти преш, та не сміши,
Не знаєш меж, то не бреши.
Казав: броня як у коня,
А там стояк у цуценя.
Воу!
