Полум'я

Знаю дивитись можна вічно
Твої очі змінювали хід думок моїх
Допоки я втрачав себе
А потім вже запізно
Шукати знов самих себе
Якщо після розмови ти підпалюєш
Від єдиної іскри

Усе що було до вже не важливо
Адже ти просто береш і перекручуєш всю істинну
Не став мене у рамки я митець який ставить собі питання потім шукає лиш відповідь

Мені потрібен простір
Розуміння
Кімната без сварок в якій нічого окрім музики
Та все що потрапляє в твої руки знову безслідно зникає,
Залишає мене в ступорі

Ти полумʼя що сплалює до тла
Ти ризик ща так тягне нас до дна
Скажи мені чому ти знов сумна
Полиш мене, полиш мене сама

Мої спогади опадуть жовтим листям
Наведу курсор на себе і кажу собі дивись сам
Я забув коли я тут вже не барився
Бігаю всюди по колу коли знову загубився

Страх від повідомлень
Я ховаюсь від болю
Купа дзвінків
Але я вже не говорю
Який сенс взагалі питати навіть хто ми
Який сенс називати ці тортури домом

Але ти все знову змінюєш і як так
Мої почуття не іграшка дай знак
Твої погляди не щирі бо дай як
Я не намагався б зрозуміти твій вайб

Усе що нас обʼєднує зникає
Ти казала все не так це просто тимчасово, знаєш
Навряд чи я повірю у це знову
Тобі замало уваги, я досі йду по колу

Засинаю під ранок
Так дістали ці стани
Це не є вже нормальним

Як гадаєш нам стане
Я вже майже звикаю
Перестань посміхатись