Розіллю твій запах з флакона,
Відкриватиму, коли ти не зі мною.
Залишу на шкірі, наче мітку,
Та з відбитком поцілунку було б ліпше.
А твої руки влаштовували стукіт
В грудній клітці моїй.
Звук чутно було і в житті, і в віршах,
Але світись, навіть попри те, що ми
Бачимося рідше,
Бачимося рідше,
Бачимося рідше,
Бачимося рідше.
Ми досі бачимося рідше,
Ми досі бачимося рідше,
Ми досі бачимося рідше,
Бачимося рідше.
Те, що важніш, лише випалює всередині.
Давай покінчимо з усім: так чи ні?
Ці обійми давно не відчувалися як дім.
М'яко гасне світло усіх секцій,
Вікна темними шторками, сховаю погляд.
Я в рот бачив всіх, хто лізе не в свої справи, на-на,
Пожива для людей, видалені фото з Інстаграм,
Бо бачимося рідше, черга перших зрад.
Розіллю твій запах з флакона,
Відкриватиму, коли ти не зі мною.
Залишу на шкірі, наче мітку,
Та з відбитком поцілунку було б ліпше.
А твої руки влаштовували стукіт
В грудній клітці моїй.
Звук чутно було і в житті, і в віршах,
Але світись, навіть попри те, що ми
Бачимося рідше,
Бачимося рідше,
Бачимося рідше,
Ми досі бачимося рідше,
Ми досі бачимося рідше.
