Моя цариця, моя богиня
Тепер я п'яниця через тебе
Твої погляди, б'є мене струмом
У твоїх обіймах так серце пече
Навіть найкраще вино не дурманить так сильно,
Як твоя посмішка — ніжна, яскрава та вільна.
Я гори зверну, i зроблю тобі комплімент,
І буду твоїм щастям у кожен момент!
У нас на Сході гість — це святий чоловік,
Але ти в моєму серці оселилась навік!
І я тепер сам, як той гість, біля твого порогу,
Забув про всі плани і навіть про дальню дорогу.
Моя цариця, моя богиня
Тепер я п'яниця через тебе
Твої погляди, б'є мене струмом
У твоїх обіймах так серце пече
Якщо ти захочеш — я зорі зберу у намисто,
Щоб в твоїх очах було завжди світло і чисто.
Коли ти проходиш — у венах лезгинка палає,
І серце моє, як той бубен, твій ритм відбиває.
Кажуть, що справжній джигіт не боїться грози,
Але я тану, мов лід, від твоєї краси.
Я гордий орел, що шукав свою долю у небі,
Та всі мої крила зламались, схилившись до тебе.
