Маршрутка переповнена
Знесилена, знекровлена
Несе тягар думок
І почуттів
Бо скільки очей втомлених
І скільки ж тут було вже тих
Хто біг за нею й тих, хто
Так назад втікти хотів?
Постій, зажди
Чому я кохаю тебе завжди?
Чому не потрібно мільйон причин
Щоб знову додому прийти з нічим?
Чому? Скажи
Чому я кохаю тебе завжди?
Чому я віддала всю свою гордість
Нічого не прохаючи натомість?
Тільки біль
Питали одне одного
Про всі таємні спогади
Ти попросив ключі
Від всіх замків
І не лишилось жодного
Чому холодним поглядом
Пронизувало тіло
І пітьма з усіх боків
Постій, зажди!
Чому я кохаю тебе завжди?
Чому не потрібно мільйон причин
Щоб знову додому прийти з нічим?
Лише скажи!
Чому я кохаю тебе завжди?
Чому ти буваєш таким різким?
Чому я не знаю де ти і з ким?
І вкотре підбираючи слова
Я вкотре безумовно не права
І знаючи, що біль це тільки ти
Я все одно кохаю тебе завжди
