А так буває
Живеш собі й не знаєш
Що хтось щоночі згадує
Якого очі кольору
Як сяє твоя посмішка
Як голос твій лунає
Нехай нехай не знає
Живе собі у спокої
Така ось моя оповідь
Любо моя як заповідь
Як моя щира проповідь
Для тебе ніби розповідь
Для мене ціла сповідь
Любо моя як заповідь
Як моя щира проповідь
Нехай я стану осторонь
І збережу твій спокій я
А так буває
Живеш собі й не знаєш
Що хтось щодня з думками
І снами лиш про тебе
Ти з ним під одним небом
І він себе питає
То що нехай не знає
І живе собі у спокої
Така ось моя оповідь
Любо моя як заповідь
Як моя щира проповідь
Для тебе ніби розповідь
Для мене ціла сповідь
Любо моя як заповідь
Як моя щира проповідь
Нехай я стану осторонь
І збережу твій спокій я
Я очі твої синії
Щоночі мила згадую
До тебе прагну сильно я
Прихованою правдою
Любо моя як заповідь
Як моя щира проповідь
Для тебе ніби розповідь
Для мене ціла сповідь
Любо моя як заповідь
Як моя щира проповідь
Нехай я стану осторонь
І збережу твій спокій я
