Памʼятаєш, як летіли разом до зірок?
Трималися за руки
Та склались, як пазлики
Як сміливо життя будували за кроком крок
І міняли загадки
На дитячі забавки
Я не боюсь висоти,
Скажи, скажи, а ти?
Боже,
Ми навіть схожі!
Тому, що я твоя,
Тому, що ти — це я
Боже,
Тепер все зможу
Тому, що я твоя,
Тому, що ти — це я
І це назавжди
Знаєш, всі сходи сонця лише тобі, Та ти поділишся,
А потім — довіришся,
Без вагань.
А з тими, хто ховає в таємницях біль,
Зіграти варто нам
Відкритими картами.
Я не боюсь висоти,
Коли зі мною ти…
Боже,
Ми навіть схожі!
Тому, що я твоя,
Тому, що ти — це я!
Боже,
Тепер все зможу!
Тому, що я твоя,
Тому, що ти — це я…
