Так безглуздо було закохатись у тебе
Так бездумно
Так божевільно
Все це так у моєму дусі
Піднімаю руки
Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Я чекатиму в гості
Дві зими одну осінь
Ну на цьому і досить.
В русі голих ілюзій
Я збиратиму крихти
Я ловитиму рухи
Жодна з версій неповна
Я приміряю кожну
Може раптом підійде
Вибач, так же не можна
Я була не повинна.
Я ні в чому не винна
(я ні в чому не винна)
Я триматиму руку
І підвищую пульс
Із швидкістю звуку
Біг на місці захищаюсь від куль
Зашифровані зустрічі
Миттю стерті рядки
Бігти безліч фальш-причин
Тут лишитись чи навпаки
Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Ми усе ж таки
Ми усе ж таки
Ми усе ж таки
(друзі)
Ми усе ж таки
І вже ніхто
Ні ти
Ні я
Не прагнем розуміння
Відбитки зайчиків в очах
Змінило оніміння
На суперечливих плечах
Вагання звели табір
Мене підкорює печаль
