Каштани, каштани, каштани
Софії і Лаври хрести
Кияни, кияни, кияни
Ви сестри мої і брати
Я з вами в дощі й снігопади
У черзі за щастям стою
І лаю по-київськи владу
І горілку по-київськи п'ю
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик!
Спасибі кажу своїй долі
Що в чорній пустелі ночей
Я сотні разів божеволів
Від ваших, киянки, очей
Киянки, киянки, киянки
Веселі, сумні, гомінкі (гомінкі)
Найкращі у світі коханки
Найкращі у світі жінки
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик!
Вам скажуть, що я в Амстердамі
Що Київ зміняв на ****
Не вірте, панове, я з вами
За київським часом живу
І де б я не був за кордоном
Я знав, що завжди повернусь
Додому, додому, додому
В святу мою Київську Русь!
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик!
