За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Про це нікому невідомо.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Але з тобою, наче вдома.
Спекотний вечір, а зранку ми просто роз'їдемось,
Давай більше не бачитись, тому що знову з'їдемось.
Постав на літачок свою мобілу,
Уже давно все намальовано чорно по білому.
А ти не в змозі прийняти реальність,
Комусь із нас пора взяти за все відповідальність.
А може, ну його, будемо разом?
А може, все налагодиться, просто не одразу.
Червоні пелюстки із розбитого скла,
Ми не віримо в любов, вона стікає по щокам.
Подивись мені у очі, покажу, де я літав,
Подаруй мені тепло, я давно його віддав, а.
Нема надії, немає болю,
Я відпущу тебе знову на волю.
Можливо, більше не спіймаю,
Лети, відпускаю.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Про це нікому невідомо.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Але з тобою, наче вдома.
Майже не діти, але нас хитає гойдалка,
І кожна зустріч ніби на голках.
Не можемо разом, але ще складніше поодинці,
Бо кожен з нас це половина в іншій половинці.
Крапки розставлені, кінець історії,
Це був наш вибір чи написано на долі?
Квитки вже куплені, тебе чекає новий вимір,
І стало моторошно тихо у моїй квартирі.
Червоні пелюстки із розбитого скла,
Ми не віримо в любов, вона стікає по щокам.
Подивись мені у очі, покажу, де я літав,
Подаруй мені тепло, я давно його віддав, а.
Нема надії, немає болю,
Я відпущу тебе знову на волю.
Можливо, більше не спіймаю,
Лети, відпускаю.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Про це нікому невідомо.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Але з тобою, наче вдома.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Про це нікому невідомо.
За крок від болю, втоми,
Ображені, скажи, ну хто ми? Хто ми? Хто ми?
Але з тобою, наче вдома.
