А я просто сама піду
навіть не склавши речі
лише на згадку надягну
твій піджак на плечі
і якщо це була лиш гра
то я складаю карти
бо свято вірила в любов
яка того не варта
Дороги розійшлись
наче кораблі у морі
нічого не болить
та тобою наче хвора
ми ніби в нікуди, летіли на червоне світло
загубили наш маяк, тепер кричим в закриті вікна
скільки минуло днів та в пам’яті як вчора
в обіймах я твоїх - ми затуляєм штори
і на світанку ти тонув у моїм волоссі
це була любов, чи може нам здалося ?
Та досить, я благаю відпусти
Я не хочу знову вночі читати твої пʼяні листи
Не будуть в унісон битись наші серця
Я знаю точно, ця казка без щасливого кінця…
А я просто сама піду
навіть не склавши речі
лише на згадку надягну
твій піджак на плечі
і якщо це була лиш гра
то я складаю карти
бо свято вірила в любов
яка того не варта
