Ніби вже весна, на дворі цвітуть дерева
Чомусь згадав, що твої очі мають колір неба
Не в ясну погоду, не в сніг, не в дощ
Коли приходить ніч, я часто думаю про тебе
Ми так давно не бачились, цікаво так яка ти
Якщо залишились, прошу, не рви мої плакати
Прошу, не снись мені ночами, вилети з думок
Я теж змінився, життя дало мені урок
Не знаю, чи була любов, чи просто симпатія
На старому харді зникла наша фотографія
Вона була єдиною, тепер її нема
Але ця дівчинка, вона давно вже не сама
Так захотіли небеса, і так мало бути
Можливо, скрізь рядки ці я прийду до тебе в снах
І ми з тобою потанцюємо в останній раз
Візьмемось за руки і розчинимось, як прах
Листя падає з дерев
Знаєш, а я не вмер
Звідкись набрався сил
Дощ за моїм вікном моросив
На голові фата
Бачу, що ти не та
Плачеш, можливо, ти
Вибач за все, та я мушу йти
Не тримаю зла на тебе, вірю, ти щаслива
Потік твого кохання ллється так, як з неба злива
Здається, іноді хороший мій ранковий настрій
Якщо не бачив тебе в снах, не зможу впасти
Та зможу встати, на рану накласти пластир
Вже третій день не світить сонце, просто пасмурно
Те дерево біля під'їзду чомусь не цвіте
Воно, напевно, помирає, сухе і криве
Знаєш, я тут подумав, можливо, ти
Витвір моєї уяви, моєї мети
Бо я і ти не було, була просто ти
Вибач за щирість моєї простоти
Так захотіли небеса, і так мало бути
Можливо, скрізь рядки ці я прийду до тебе в снах
І ми з тобою потанцюємо в останній раз
Візьмемось за руки і розчинимось, як прах
Прощавай
Листя падає з дерев
Знаєш, а я не вмер
Звідкись набрався сил
Дощ за моїм вікном моросив
На голові фата
Бачу, що ти не та
Плачеш, можливо, ти
Вибач за все, та я мушу йти
Листя падає з дерев
Знаєш, а я не вмер
Звідкись набрався сил
Дощ за моїм вікном моросив
На голові фата
Бачу, що ти не та
Плачеш, можливо, ти
Вибач за все, та я мушу йти
