Не хотів, але розбив усі бокали,-
Кажуть на щастя.
Дорогих, щасливих днів було не мало,-
Наше Вам здрастє.
За вікном, уже лоскоче і кусає
Море свободи.
Я герой, але мене ніхто не знає.
Якби не моя душа…
Ти не розбий її об гранітова
стіна твоя лінія,
Ти молодий не віриш мені,
Але вона давно не твоя.
Цілував, язиком ліз як собака,
З права на ліво.
Довіряв, а потім дуже довго плакав –
Я самій счастливий.
За вікном уже шепоче і кусає –
Море свободи.
Я герой але мене ніхто не знає.
Якби не моя душа…
Ти не розбий її об гранітова
стіна твоя лінія,
Ти молодий не віриш мені,
Але вона давно не твоя.
