Я була би твоїм небом без дощу
Я була би твоїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Ти обрав пустельну спеку кожну мить
Ти була би моїм небом без дощу
Ти була би моїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Я напився би у спеку адже ти
І без тебе світла не знайду
І без тебе буду я не я
Що робити як ти не збагнув
Ти тільки мій, а я твоя
А може мені стане легше
Може в неземних життях
Ти попросиш ніби вперше будь зі мной любов моя
Та на жаль, ти обрав краплю не океан
На жаль
Я була би твоїм небом без дощу
Я була би твоїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Ти обрав пустельну спеку кожну мить
Ти була би моїм небом без дощу
Ти була би моїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Я напився би у спеку адже ти
Це небо - земля
Я прошу посадку з неба, земля
Бензину нема ми наче кружляємо вже роки два
Чия ж це вина безсонних ночей тривожних ночей
І твоїх речей яких я не можу позбутись, бо ти не забулась
І в ванній і в спальні
При вході в вітальні
Я згадую знову
Як невиліковно люблю
Я просто люблю
Тому відпускаю
Ти була би моїм небом без дощу
Ти була би моїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Я напився би у спеку адже ти
Я була би твоїм небом без дощу
Я була би твоїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Ти обрав пустельну спеку кожну мить
Ти була би моїм небом без дощу
Ти була би моїм серцем, що не спинить
І водою, що у спрагу досхочу
Я напився би у спеку адже ти
