У цьому місті я буваю дуже рідко
І от приїхав щонайбільше на пів дня
В руках валіза, шестиструнка й жовта квітка
Кохання в серці і омріяна весна
Моя знайома десь живе на Бесарабці
Нас розлучили кілометри і роки
І я пишу, хоча ми навіть не коханці
У синій зошит їй присвячені рядки
Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка!
Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!
Поки дзвонив я їй із людного вокзалу
Кудись валіза моя зникла назавжди
Та залишилася мені одна гітара
Троянди квітка і романтика в душі
І я пішов бульваром вниз на Бесарабку
В кишені нуль але щасливий без вина
Украли навіть фотографію на згадку
З якої мило посміхалося вона
Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка!
Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!
Зустрілись ми - це було так незвично
Забув я все і на порозі обімлів
І виглядала вона просто фантастично
Сказати щось у мене не знайшлося слів
А за вікном сміявся Київ як шалений
Я ще не знав тоді що вже програв турнір
Що чоловік у неї не співак, не вчений
Не бізнесмен, а з дев'яностих рекетир
Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка!
Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!