Далі тягнуться дні не щирі
Ти зачекалась в холодній квартирі
На дзвінок із там того боку
На звичайне знайоме привіт
Пишуть кров'ю історію світу
Та я складу із дощів алфавіту
Декілька слів, аби ти не забула, ні
Що ми були, ми лишили слід
Ми були, ми лишили слід
Ми були, ми лишили, були, ми лишили
Хай мине, хай мине те, що вбиває мене
Лиш би тобі були м'які світанки
Хай мине, хай мине, не забувай головне
Вір в до останку, вір
Всіх при своїх скучив до нестями
Спішу немов на Великдень до мами
Не хочу знати, що буде із нами, ні
Та ми були, ми лишили слід
Ми були, ми лишили слід
Ми були, ми лишили, були, ми лишили
Хай мине, хай мине те, що вбиває мене
Лиш би тобі були м'які світанки
Хай мине, хай мине, не забувай головне
Вір в до останку, ти вір в до останку
Хай мине, хай мене те, що вбиває мене
Лиш би тобі були м'які світанки
Хай мине, хай мене, не забувай головне
Вір в до останку, ти вір
Літом лость і сміх крізь сльози
Змиють все липневі грози
Ніхто не знав, як нам робити слід
І будуть бігти видноколи
Все як в віршах, раз в ніколи
Привіт, моя нескорена, привіт
Хай мине, хай мине те, що вбиває мене
Лиш би тобі були м'які світанки
Хай мине, хай мине, не забувай головне
Вір в до останку, ти вір в до останку
Хай мине, хай мине те, що вбиває мене
Лиш би тобі були м'які світанки
Хай мине, хай мине, не забувай головне
Вір в до останку, ти вір в до останку
Хай мине, хай мине те, що вбиває мене
Лиш би тобі були м'які світанки
Хай мине, хай мине, не забувай головне
Вір в до останку, ти вір