Без тебе життя як смужка бліда
на місці годинника слухають Винника
поверхом нижче - шо за біда, біда біда біда
Я брав тебе мила як хліб руками
Я більше не знаю що буде з нами
І може за краще, якщо ти далі сама
Відчай топче - Забути хоче
Одне прошу не ображай її, хлопче,
колись ми повернемось в місто дощів
Відчай топче - Забути хоче
Одне прошу не ображай її, хлопче,
Бо я не зумів, я не зумів, я не зумів
Уже котру ніч ніби забрано річ
зі звичного місця - на кутні смійся
Заплатить хтось інший за серце розбите твоє
Я брав тебе мила як хліб руками
Я більше не знаю що буде з нами
І може за краще, якщо ти далі сама
Відчай топче - Забути хоче
Одне прошу не ображай її, хлопче,
колись ми повернемось в місто дощів
Відчай топче - Забути хоче
Одне прошу не ображай її, хлопче,
Бо я не зумів, я не зумів, я не зумів
Я був тобі болем, та був і втіхою,
Хай ходять чутки і чужі оббріхують,
Я став тобі досвідом, шо би і хто не казав,
Вечір, наплічник, дорога, знайомий вокзал
Відчай топче - Забути хоче
Одне прошу не ображай її, хлопче,
колись ми повернемось в місто дощів
Ввись крізь пальці, як птахи в танці
Злітають спомини і тонуть у склянці
Я не ревную більше, переходів