Така гучна тиша і неспалені мости
В дзеркалі знайомий хтось, але там вже не ти
Квіти під підошвами не зможуть прорости
За тобою стежить хтось десь там із висоти
Втома
Не розкажемо нікому, хто ми
Може стати крапкою кожна нова кома
І ніколи і нікому не кажи про втому
Якщо кожен вечір ти засинаєш вдома
Втома
Не розкажемо нікому, хто ми
Може стати крапкою кожна нова кома
І ніколи і нікому не кажи про втому
Якщо кожен вечір ти засинаєш вдома
Ні, я не втомився — це тобі здалося
Мчить моя маршрутка у тридцять сьому осінь
Поки не змінився сильно колір у волосся
Склад «Динамо-98» пам’ятаю досі
Передам по рації, що ти маєш рацію
Що цей трек — життя сумного інтеграція
Вибач, мені ніколи, ця кепка тобі личить
Час тебе вже не лікує — він тебе калічить
Дорахуй до трьох, але очей не відкривай
З тобою і без тебе буде квітнути розмай
Спробуй ще застрибнути в останній свій трамвай
Все, що залишилось, за проїзд передавай
Втома
Не розкажемо нікому, хто ми
Може стати крапкою кожна нова кома
І ніколи і нікому не кажи про втому
Якщо кожен вечір ти засинаєш вдома
Втома
Не розкажемо нікому, хто ми
Може стати крапкою кожна нова кома
І ніколи і нікому не кажи про втому
Якщо кожен вечір ти засинаєш вдома
Гучна тиша і неспалені мости
В дзеркалі знайомий хтось, але там вже не ти
Квіти під підошвами не зможуть прорости
За тобою стежить хтось десь там із висоти
Втома
Не розкажемо нікому, хто ми
Може стати крапкою кожна нова кома
І ніколи і нікому не кажи про втому
Якщо кожен вечір ти засинаєш вдома
Втома
Не розкажемо нікому, хто ми
Може стати крапкою кожна нова кома
І ніколи і нікому не кажи про втому
Якщо кожен вечір ти засинаєш вдома