А може знову полюбив, та ну
Я бачу твої очі, знову в них тону
Співаю про кохання, але в пів тону
Я знаю які ризики, що на кону, коли так люблю
А чи довіритись тобі, як віре сонцю горизонт
І ця пісня для тебе, слухай ніжний баритон
І на під'їзді потяг твій, що розтрясе перон
Вітром знесе пелюстки, що для тебе був троянд бутон
Розтопи, як Кай і Герда серце з льоду, але розтопи
Від мене візьми що завгодно і дай простоти
Я буду завжди світлом лиш для тебе, якщо так боїшся темноти
Але ти серце моє розтопи
Як Кай і Герда серце з льоду, але розтопи
Від мене візьми що завгодно і дай простоти
Я буду завжди світлом лиш для тебе, якщо так боїшся темноти
Холодна осінь присипає сумом розбиті серця
А я в дорозі до кохання не бачу кінця
І на морозі далі йтиму, тобі обіцяв
І не зіб'ють мене з дороги дощ чи запахи свинця
Ми з тобою як птахи, які боялись неба
Щоб літати високо, то нам і крил не треба
Ти замріяна у хмарах, ну а я душа поета
І доки ти не поруч, я не напишу сонети
І вже на весну потепліє смуток забере зима
Я стану на коліно, серце тремтить як струна
І ми під пальмами десь там де тихий океан
Вдягну тобі обручку поміж пелюстків троянд
Розтопи, як Кай і Герда серце з льоду, але розтопи
Від мене візьми що завгодно і дай простоти
Я буду завжди світлом лиш для тебе, якщо так боїшся темноти
Але ти серце моє розтопи
Як Кай і Герда серце з льоду, але розтопи
Від мене візьми що завгодно і дай простоти
Я буду завжди світлом лиш для тебе, якщо так боїшся темноти
