Знайшов твоє волосся у нашій вітальні
Тоді я казав наше мабуть в останнє
Ти забула свої речі в шафі у спальні
Так як забула всі слова мої про кохання
А що то була за любов що не знала драми
Ой не відігріти наші серця теплими словами
Ой як знайти в собі сили на зло всім
Втримати кохання
Ой так дай же мені Боже любові вперше і в останнє
І кожен день ми робим тисячі помилок
Заливши себе там де одразу треба було йти
Ввечері йшли не оминаючи будинок
В тиху виглядали тіні в тому знайомому вікні
І як багато тих з ким я захочу лягти в постіль
Як мало тих з ким я захочу прокинутись в день
Здається нас усюди різних і розумних вдосталь
Чому так рідко ми знаходим коханих людей
Вечір із вином ігристим
Погасне місто
І погаснемо ми з ним
Слова не наповнені змістом
Про кохання я звісно
А що то була за любов що не знала драми
Ой не відігріти наші серця теплими словами
Ой як знайти в собі сили на зло всім
Втримати кохання
Ой так дай же мені Боже любові вперше і в останнє
Пусті розмови відносин умови коли ми і з ким де
Самотня кімната де закриті штори і наче по колу один день
Я не знаю де і де і де тебе знайти всюди твоя тінь божеволію я
Відчуваю що ти поруч я то в Київ то в Ірпінь озираюсь але знову тінь не твоя
Я завжди буду вірити і чекати на зустріч
І не важливо годину чи пару хвилин
Знай я збережу у пам'яті наші альбоми
Створені разом із двох невід'ємних частин
А що то була за любов що не знала драми
Ой не відігріти наші серця теплими словами
Ой як знайти в собі сили на зло всім
Втримати кохання
Ой так дай же мені Боже любові вперше і в останнє
