Ходить повітрям утомлений Яків
Значить межу між зимою і літом
Човен рибальський кИдає якір
Ніби пакетик із чаєм ліптон
Рання пора безнадійно впертих
Пора повертань і пора продовжень
Ось капітан розглядає берег
Наче газету старих оголошень
Скільки вивчати води зимові
Як прочитати знаки повчальні
Мудрість - вона не лише у слові
Але й мовчанні, мовчанні
Скільки питань у ранковій мові
Гаснуть поволі вогні причальні
Щедрість - вона не лише в любові
Але й прощанні
Той капітан - щирість
Той капітан - радість
Той капітан - вірність
Той капітан - правда
Рване повітря, наче вітрила
Ламає нічні причали
Мені важливо, що ти говорила
І надважливо про що мовчала
Жовто до ранку світять ліхтарні
Світять знесилено, до знемоги
В небі зимовому, ніби в лікарні
Живуть відвертості і тривоги
Дивна пора відчайдушно сміливих
Довгі часи голосних і тихих
Гоїться по осінніх зливах
Моря нічного болючий вивих
Скільки питань у ранковій мові
Гаснуть поволі вогні причальні
Мудрість вона не лише у слові
Але й мовчанні
Той капітан - щирість
Той капітан - радість
Той капітан - вірність
Той капітан - правда
Той капітан
Що у шторм в неспокій
Вголос сміється і люльку палить
Той, хто думки твої знав напам'ять
Любив тебе тебе й твоє дно глибоке
Йому байдужі чужі причали
Тиша мов повінь проти повчання
Мудрість його не лише у слові
Але й в мовчанні мовчанні
Той капітан - щирість
Той капітан - радість
Той капітан - вірність
Той капітан - правда
