В тім, що ти живий - немає, немає твоєї вини
Бо найпростіше, кажуть, позбутись війни – на війні
Самурай – найсамотніший, бо побачити він посмів
Що життя його не важливіше інших життів
Бо всі знають початок і знають кінець вірша
Бо гостре лезо турбує не сила удару – іржа
Кулі в цинках соромляться що не в стволі вони
В тім, що ти живий - немає, немає твоєї вини
А як порину в пітьму, чи опинюсь в полум'ї
Що знадобиться мені тоді, що ж я з собою візьму
Віру в пекельнім вогні, перед очима жалю
Єдине про що молю, доле – відміряй мені
Як тиражовані піки емоцій втрачали сенс
Як нас подекуди рясно і відчутно спіткав піхвєц
Як козаки, сміючись, заправляють і ладять старі корчі
Як бісів ворог лютує, як зимно в сіряк вночі
Як за останнім блок-постом закінчується рок-н-рол
І за лаштунками мріє мирняк про договорняк
І замовляючи в п'ятницю ввечері модний унагі-рол
Лиш пам'ятай, в цього вечора прізвище є і ім'я, і сім'я
А як порину в пітьму, чи опинюсь в полум'ї, чуєш
Що ж знадобиться тоді мені, що я з собою візьму
Чи віру в пекельнім вогні і перед очима жалю
Єдине про що молю, доле – відміряй мені
Місячне сяйво понад тихою водою
Побачень випадкових в чужині
Безсонь з коханою, веселого двобою
І волю, а не мури кам'яні
Смішливих пабів з друзями живими
Натхнення перед створенням пісень
Весь осад із душі моєї вилий
І ще один прошу весняний день, один весняний день
Місячне сяйво понад тихою водою
Побачень випадкових в чужині
Безсонь з коханою, веселого двобою
І волю, а не мури кам'яні
Смішливих пабів з друзями живими
Натхнення перед створенням пісень
Весь смуток із душі моєї вилий
І ще один прошу весняний день, весняний день
Букет гортензій і вона щаслива
Зізнання і палке, і не сміливе
Різноманіття невідкладних справ
І розуміння, що твій час – настав
