Втім, що ти живий, нема, немає твоєї вини
Бо найпростіші кажуть: позбутись війни на війні
І самурай найсамотніший бог побачити він посмів
Що життя його не важливіше інших життів
Бо всі знають початок і знають кінець вірша
Гостре лезо турбує не сила удару, іржа
І кулі в цинках соромляться, що не в столі вони
Чуєш?
Втім, що ти живий, нема, немає твоєї вини
А як прорвуть пітьму
І обілюсь полум'ї
Що ж знадобиться тоді
Що ж я з собою візьму?
Віру в пекельнім вогні
Перед очима жалю
Єдине про що молю
Доле, відміряй мені