А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Але потяг везе танк і немає місця в нім
Допоки вдома ждеш значить я тут не один
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Зараз би до моря знати що там на воді
Але кажуть, що набоями забиті кораблі
Під палким сонцем, стеля із бетону
Я починаю день незважаючи на втому
Самотній вітер, що гуляє по балкону
І мені так хочеться додому
Він схожий як у тебе, тільки без скла
І ніби там без мене ти стоїш одна
І вітер, що гуляє по балкону
І мені так хочеться додому
Він схожий як у тебе, тільки один
Ледве вцілів, ледве висить
І так декілька годин
Самотній вітер, що гуляє по балкону
Мені так хочеться додому
Де ж моє літо, весняним вітром
Завітай до балкону, до її балкону
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Але потяг везе танк і немає місця в нім
Допоки вдома ждеш значить я тут не один
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Зараз би до моря знати що там на воді
Але кажуть, що набоями забиті кораблі
Тож будь моїм сонцем, що починає ранок
Це для мене ніби місяць в темряві
Краплею води на сніданок
Будь для мене ти
Будь для мене вітром, скажи як там мама
Тут самотні душі, покривала цегляні
Я би прокинувся правда
Якби це було уві сні
Де ж моє літо весняним вітром
Завітай до балкону, до її балкону
Де ж моє літо весняним вітром
Не дай серцю палкому охолонути знову
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Але потяг везе танк і немає місця в нім
Допоки вдома ждеш значить я тут не один
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Зараз би до моря знати що там на воді
Але кажуть, що набоями забиті кораблі
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Але потяг везе танк і немає місця в нім
Допоки вдома ждеш значить я тут не один
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
Зараз би до моря знати що там на воді
Але кажуть, що набоями забиті кораблі
А зараз би на потяг, не рахувати дні
Той балкон так нагадував твій дім
