Я загубив свій сум крокуючи серед пожовклого листя
Загубив свій сон, нанизую дні неначе намисто
Руками в унісон так тішать ці слова без змісту
Коли іскрить душа і запалює ціле місто
Я іду просто прямо, не знаю що там чекає
Наодинці зі своїми думками, як граната і чека
Обвітрилася щока і промокли кроси
Та мені так тепло ніби на термалах зкоси
Но день мій, що робить день мій я не знаю
Та сьогодні туплю ніби застарілий пентіум
Бренді, парень, друже, хляпни мені бренді
Тут, до речі, розмова за речі що не в тренді
День мій, день мій, я не знаю
Та сьогодні туплю ніби застарілий пентіум
Бренді, парень, друже, хляпни мені бренді
Тут, до речі, розмова за речі, що не в тренді
Й-і, й-і, й-і, у-но
Й-і, й-і, й-і, у-но
Й-і, й-і, й-і, у-но
Й-і, й-і, й-і, у-но
Люди неначе машини, лишити, бо двері до серця відчиненими
Інші неначе тварини лають і гавкають з розуму ніби зійшли
А я, ніби, добрий такий, ніби сьогодні весь світ тобі куплю
Веселий, бадьорий привітний, та сьогодні я трішечки туплю
День мій, що робить день мій я не знаю
Та сьогодні туплю ніби застарілий пентіум
Бренді, парень, друже, хляпни мені бренді
Тут до речі розмова за речі що не в тренді
День мій, день мій, я не знаю
Та сьогодні туплю ніби застарілий пентіум
Бренді, парень, друже, хляпни мені бренді
Тут до речі розмова за речі що не в тренді
Й-і, й-і, й-і, у-но
Й-і, й-і, й-і, у-но
Й-і, й-і, й-і, у-но
Й-і, й-і, й-і, у-но
