Але ти лети в небо до зiрок
Я усе вчергове на червоне на zero
Де тепер знайти, стiни та кути
Знову полетiти та скажи менi куди
Але ти лети в небо до зiрок
Я усе вчергове на червоне на zero
Де тепер знайти, стiни та кути
Знову полетiти та скажи менi куди
Знову немає слів, вітер збиває з ніг
Щось я не дожав, щось я там не зберіг
Бракує яскравих снів, де небо мій оберіг
Виправдовуємо себе, та не виправдовумаєм надій
Я блукаю цим п'яним містом
Воно готово взяти і з'їсти
Над головою пасмурно
Стіни так тиснуть, струнами натягнуті залізними
Нерви!
Неможливо все взяти і стерти
Неможливо як сніг серед серпня
Та ми стали з тобою мов зорі, такими інертними
Але ти лети в небо до зiрок
Я усе вчергове на червоне на zero
Де тепер знайти, стiни та кути
Знову полетiти та скажи менi куди
Але ти лети в небо до зiрок
Я усе вчергове на червоне на zero
Де тепер знайти, стiни та кути
Знову полетiти та скажи менi куди
Вулиці наче вени; знову, питання де ми?
Стінами наче темами, сховані від людей
Такі різні в своїх думках, та життя лише на прокат
І я знову собі кричатиму мов його не прогав
Забагато думок, де тепер хто?
По кишенях мене не знайдеш, я не той
Наче чистий листок але падаю знову відірваний за вікном
Як повернутись назад, як оминути витрат?
Часу не стане на завтра, ні, але знову ти сам
Де загубив її погляд?
Йдем на осліп, бо кожен день
Це досвід, але для мене вже досить
Але ти лети в небо до зiрок
Я усе вчергове на червоне на zero
Де тепер знайти, стiни та кути
Знову полетiти та скажи менi куди
Але ти лети в небо до зiрок
Я усе вчергове на червоне на zero
Де тепер знайти, стiни та кути
Знову полетiти та скажи менi куди
