Ай-я-яй
Коси розпустила
Ай-я-яй
Люди говорили
Ай-я-яй
Ти не довіряй
Їй не довіряй
Але чому я маю слухати тих, у кого в душі завжди зима
Я не один із них - тих, хто каже, що все дарма
Навіть якщо весь світ буде лучити з усіх гармат
Це не завадить весні, що зеленим знову зробить сад
Доля розкидала нас по різним містам
Давши розпочати книгу з чистого листа
Моє небо сіре, як не бачу на твоїх вустах
Тої посмішки, що береже завжди нормальний стан
У мені
Але поки ти десь там на чужині
І згорають ніби листя у вогні
Сірі дні
Ти не перестанеш
Бути талісманом моїм
Ой моя мила
Ай-я-яй
Коси розпустила
Ай-я-яй
Люди говорили
Ай-я-яй
Ти не довіряй
Їй не довіряй
Вітер обдуває твою спину
Там попереду далекі гори
Я пройшов лише одну третину
Ти нагадуєш мені про море
Все ще має бути, як ти не крути, но
Буденність знов сплітає свою липку павутину
Ти вносиш свої фарби в ту чорно-білу картину
І я не забуваю про тебе ні на хвилину
Ой моя мила
Ай-я-яй
Коси розпустила
Ай-я-яй
Люди говорили
Ай-я-яй
Ти не довіряй
Їй не довіряй
