Привіт, ну як ти там тепер?
Коли мої думки оминають тебе,
Коли до спільних фото любов мине,
І почуття нова весна не поверне.
Тобі, мабуть, трохи легше,
Бо нові обійми гріють твою душу,
І рукам тепліше.
Цю сторінку вже не перепишеш,
Як є — залишим.
На серці табличка:
Це не кохання, а лише звичка.
Руками закриває обличчя
І тихо плаче у вікна вона.
Їй досі не звично,
Коли словами ніби навічно.
Та в обіймах періодично
Не відчуває тепла.
Чи голосно грає, чи ледве їх чути,
Очами шукати, а серцем забути,
Що вчора було?
Сьогодні вже згасло.
Як би не було там, як би ти не звикла,
Знову ти сумуєш у вікна.
Як би не було там, і як би ти не звикла,
Знову в голові твоїй слова.
На серці табличка:
Це не кохання, а лише звичка.
Руками закриває обличчя
І тихо плаче у вікна вона.
Їй досі не звично,
Коли словами ніби навічно.
Та в обіймах періодично
Не відчуває тепла.