Штучні сонця

Знову сують свою пику у справи Бога
І крізь мозок проникають до судин
І на мертвих журналістах вже відбитки того
Хто постане завтра символом терпіл

А насправді всі ми на когось схожі
Але різні вчинки, сильні і слабкі
Дивляться на тебе в балаклаві очі
Варіантів не багато - чуєш? Ні!

От і все
І нікуди більше бігти
Недопалки в шахті ліфту
Метелик на світ
Доки сірник горить
От в все
Ми самі себе вб'ємо цим
Метелики штучним сонцем

Все скінчилось - слава Богу, квіти не для тебе.
Фотокамер спалахи серед вогнів
А в очах лишилося осіннє небо
Пси режиму не почують, як рахують дні

Пси режиму приміряють інший вимір,
Посміхаючись цинічно крізь реформи тин
Та людина в балаклаві пропонує вибір:
Вільним бути, чи просто живим!