Мамуля, якою б сильною, незалежною я не була, з тобою я завжди маленька доня
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги, й солов'їні гаї
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші твої
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші, блакитні твої
Я візьму той рушник, простелю, наче долю
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
