По стелі тягне промінь
Обличчя у долоні
Очима сльози, повінь
Між нами брама болю
Місто наші історії мовчить
Світло вікон гасне, ти кричиш
В спину вітром долі
І нам поволі розмиє серця сум
Слово комом в горлі — моя історія
Знову на повторі стара теорія
Очі бачать, тіло чує, але я
Знову б тобі дала чужі імена
Металевим поглядом
Рисами холоду
Проведи лінію
Нервами оголеними
Ранами подолані ми
Місто, наші історії мовчи
Світло вікон — гасни, ти — кричи
В спину вітром долі
І нам поволі розмиє серця сум
Слово комом в горлі — моя історія
Знову на повторі стара теорія
Очі бачать, тіло чує, але я
Знову б тобі дала чужі
Слово комом в горлі — моя історія
Знову на повторі стара теорія
Очі бачать, тіло чує, але я
Знову б тобі дала чужі імена
Але я знову б тобі дала чужі імена
Відкрий вікна
Протягом забере
Слова, всі сказані до тепер
Небом блакитним
Обіймай мене
Й забувай мене
Відкрий вікна
Протягом забере
Слова не сказані до тепер
Сонцем холодним
Обіймай мене
Й забувай мене