Брате

Ген вітри у широкому полі
Бушували що день сильніше
Двоє йшли не лякаючись долі
Що збивала із ніг частіше
Та спинами отої негоди
Одне одного ніби крилами
Затуляли - перемагали
Бо по духу вже стали братами

Сильний ти - коли брат протягне тобі руку
Легше йти - подолати життєву науку
Навпіл все - поділити на двох кожен атом
Бо найбільший скарб - називати тебе своїм братом

Бачиш там он видніє за полем
Там ріка а на ній пороги
Ми з тобою на той бік зайдемо
Як пройшли не одні дороги
Ми з дитинства навчились обоє
Щиру дружбу повік цінувати
І великої братолюбові
Жоден вітер не може зламати