Дівчинка у строї, дівчинка, мов лялька
Тягне з поля бою немалого дядька
Сіль роз'їла очі і нема підмоги
Але вперто хоче до краю дороги
Дівчинка кирпата, майже поетеса
Хоче дочекатись щось, що на колесах
Тут нема заторів і не можна вмерти
Поки ще на користь діють турнікети
Треба передати, треба повернутись
Треба ще забрати того, хто у скруті
Подихом гарячим зігрівати небо
Дівчинка не плаче, треба, значить треба
Дівчинка у строї, дівчинка кирпата
Треба повернутись, треба подолати, треба
Та не раз дитину горем накривало
Коли поряд сині погляди згасали
І ридала тихо, безнадійно-слізно
Як скрипіло лихо: вже облиш, вже пізно!
Зідрані коліна, почорнілі пальці
Дівчинка-царівна не кружляє в вальсі
Вітер поцілує у красиві губи
Подруги танцюють десь в нічному клубі
Але все настане. Але все ще буде
Забринить кохання, люди будуть-люди
Зацвіте дівчатко рясно, пишно, гарно
Добре б тільки знати, що це все-не марно!
Дівчинка у строї, дівчинка кирпата
Треба повернутись, треба подолати, треба
Буде все, лебідко, будуть тихі ночі
Будуть в тебе дітки - дівчинка і хлопчик
І спитають в Мами чемно і серйозно
Звідки в неї шрами. Звідки в неї сльози...
