Ще день, і я взірвусь від злості,
Ну як так можна жити:
Дивитись вбік, не бачити під боком,
Що можна в собі змінити?
Ще ніч, і я не буду спати,
Будуть пісні складатись:
Хтось молитвами, а я словами
Зцілити себе і співати.
О-о-о, ніжними словами,
О-о-о, я поділюся з вами.
Бо мої люди завжди зі мною,
Я їх люблю, вони пахнуть любов'ю.
Бо мої люди завжди щасливі,
Я з ними в сонце, я з ними під зливи.
О-о-о-о, о-о-о-о,
О-о-о-о, о-о-о-о.
О-о-о-о, о-о-о-о,
О-о-о-о, о-о-о-о.
Ще день, і я взірвусь від злості,
Ну як так можна жити:
Любити тих, хто від тебе тікає,
Коли на душі непросто?
Ще ніч, і я піду гуляти,
Зорі для себе збирати,
Щоб відчути легкість і любов,
Бо не страшно самій залишатись.
О-о-о, ніжними словами,
О-о-о, я поділюся з вами.
Бо мої люди завжди зі мною,
Я їх люблю, вони пахнуть любов'ю.
Бо мої люди завжди щасливі,
Я з ними в сонце, я з ними під зливи.
О-о-о-о, о-о-о-о,
О-о-о-о, о-о-о-о.
О-о-о-о, о-о-о-о,
О-о-о-о, о-о-о-о.
Бо мої люди завжди зі мною,
Я їх люблю, вони пахнуть любов'ю.
Бо мої люди завжди щасливі,
Я з ними в сонце, я з ними під зливи.
Бо мої люди завжди зі мною,
Я їх люблю, вони пахнуть любов'ю.
Бо мої люди завжди щасливі,
Я з ними в сонце, я з ними під зливи.
О-о-о-о, о-о-о-о,
О-о-о-о, о-о-о-о.
О-о-о-о, о-о-о-о,
О-о-о-о, о-о-о-о.
Бо мої люди
