Викину

Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину

Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину
Викину

Викину з хати сміття
Далі викину мотлох зі свого життя (оу!)
Здихаюсь старих образ
Звільниться місце для купи добра
Змию цей смуток і сумнів
Вдихатиму ніч з ароматом бузку (ах!...)
Видалю тихо цих сук
Зіграю прощальну на дудці Kazoo (на дудці Kazoo)
Але на меті думи не прості
Я купила біль
В покуті, серед білих стін
Проживала задом наперед
Вздовж і поперек
Я вивчала де вас люд бере
Ключ від всіх дверей
Де є моє місце
Де існує відстань
Де я можу бути собою (бути собою)
Та дарма шукала
В шафі, під лекало
Викладена зброя, для бою
З самой собою

Полиці переповнені вщент (вщент!)
Як би не копити цей бруд мені (ще!)
В стіни ховати
Сумлінно так шпателем
Плавно рівняти рельєф (ще!)
Та не заховати горбів
Від булого кроки переходять на... біль!
Скільки б від себе не тікай
Зрозумій собою бути, то є твій... кайф!
Скинути баласт, відмінити пласт
Долі нема платою, бартеру, тільки план
Що купити — досвід чи хлам
Обираєш сам
Викидаю свій непотреб геть і іду вперед
Де є моє місце
Де мізерна відстань
До моїх накоплень і вражень
Ставлю на ваги все
Практика, як кисень
Моя мудрість, то є мій важель
Все інше я