А я лелекою полечу
Туди, де серце кличе знов,
Через тумани і далечінь
Шукати тую любов.
Де вечорами тихо зорі
Над нашим містом виграють,
І твої очі, наче море,
Мене додому знов зовуть.
А я лелекою полечу
Через поля, через тумани,
До тебе, рідна, я хочу,
Де ми кохали до нестями.
А я лелекою полечу,
Хай вітер крила не ламає,
Бо тільки серце я залишу
Там, де мене любов чекає.
Я стільки вулиць обійшов,
Та не знайшов твоєї тіні,
І зрозумів серед ночей,
Без тебе пусті дні.
Нехай роки летять, мов птиці,
Нехай міняється життя,
Я все одно до тебе лину,
Бо ти моя одна така.
А я лелекою полечу
Через поля, через тумани,
До тебе, рідна, я хочу,
Де ми кохали до нестями.
А я лелекою полечу,
Хай вітер крила не ламає,
Бо тільки серце я залишу
Там, де мене любов чекає.
А може доля нас розводить,
Та я не вірю в ті слова,
Бо навіть там, де сонце сходить,
Мене веде твоя краса.
І якщо треба, я повернусь
Крізь сотні зим і тисяч днів,
До тебе знову я пригорнусь,
Як в перший раз тебе зустрів.
Лети, лелеко, понад світом,
Неси моє просте люблю,
Через роки, через століття,
Я все одно тебе знайду.
А я лелекою полечу
Через поля, через тумани,
До тебе, рідна, я хочу,
Де ми кохали до нестями.
А я лелекою полечу,
Хай вітер крила не ламає,
Бо тільки серце я залишу
Там, де мене любов чекає.
