Втомилася від його мами.
Стаєм чужими берегами, не бачу, бачу!
Не бачу знаків «Стоп» ай-ай!
Впаду за ним в холодну воду
Твій егоїзм не треба льоду, не вірю, не вірю!
Не вірю в гороскоп, ай-ай!
Твій егоїзм не дає мені жити!
Чи можна тебе іще більше любити?
І тисячу днів на тисячу слів
Ніяк не ділити! Ніяк не ділити!
Твій егоїзм мене з розуму зводить,
Забути тебе вже ніяк виходить,
І тисяча днів у тисячі слів
Назавжди потонуть...
Ти - смак вина, я п’ю ковтками
Зітру із губ його руками, по венах...
По венах ніч зникай ..
З тобою вже не та , що вперше!
Побачив і усе завершив. Так треба...
Так треба, що ж , давай!
Ай-ай
Твій егоїзм не дає мені жити!
Чи можна тебе іще більше любити?
І тисячу днів на тисячу слів
Ніяк не ділити! Ніяк не ділити!
Твій егоїзм мене з розуму зводить,
Забути тебе вже ніяк виходить,
І тисяча днів у тисячі слів
Назавжди потонуть...
Твій егоїзм не дає мені жити!
Чи можна тебе іще більше любити?
Не вірю...
Не вірю в гороскоп!
Твій егоїзм не дає мені жити!
Чи можна тебе іще більше любити?
І тисячу днів на тисячу слів
Ніяк не ділити! Ніяк не ділити!
Твій егоїзм мене з розуму зводить,
Забути тебе вже ніяк виходить
І тисяча днів у тисячі слів
Назавжди потонуть...
