А ти веди, веди
між суші й води,
між ранкового проміння і гіркої біди.
Час захищатись,
можеш не прощатись -
все одно колись ти повернешся сюди.
Дощ поливає дороги і вокзали.
Розкажеш потім, чого ми ще не знали.
Поясниш потім, про що ми вже забули.
Ще раз перекажеш нам наше минуле.
І вже не буде ні тривоги ні печалі.
Сходяться води за тими, хто відчалив.
Сходяться дороги, щоби ними повертатись.
З нами сталось лише те, що мало статись.
А ти веди, веди
між суші й води,
між ранкового проміння і гіркої біди.
Час захищатись,
можеш не прощатись -
все одно колись ти повернешся сюди.
Дощ заливає зупинки і дороги.
Хай будуть із тобою всі поразки й перемоги.
Хай буде із тобою те, що зветься любов’ю.
Те, що допоможе тобі стати собою.
І хай не буде ні бід ні покаяння.
Це твої дощі і твоє сонцестояння.
Теплі сутінки повільно огортають.
Повертайся туди, де тебе пам'ятають.
А ти веди, веди
між суші й води,
між ранкового проміння і гіркої біди.
Час захищатись,
можеш не прощатись -
все одно колись ти повернешся сюди.
